Старість – це захід сонця життя, час роздумів та підбиття підсумків. Тіло людини змінюється, служить своїм власникам не так добре, як у молодості. Та й накопичені протягом життя хвороби даються взнаки.
Але цей художник, на відміну від більшості колег, які віддають перевагу красі юності та красі зрілості, зумів показати, що старість теж може бути душевною, затишною, зворушливою.
Австралійський художник Карл Кронбергер (1841-1921) створив чимало чудових жанрових картин. Але популярність йому принесли саме портрети літніх чоловіків та жінок – благородних, впевнених, сповнених почуття власної гідності.
Примітно, що портрети Кронбергера були маленькі, лише 19 на 14 см. Але навіть цього скромного розміру художнику вистачило, щоб уловити суть завершального етапу життя. Розглядаючи спокійні посмішки та мережу зморшок героїв, хочеться вірити, що старість справді буде такою.