Скульптури Парфенона – не трофей і не предмет торгівлі! (2 фото)
Англійці люблять говорити: «що впало, те зникло». Але коли справа стосується культурної спадщини інших країн, таке «правило» виглядає радше як виправдання вікового пограбування. Великобританія протягом століть забирала з колоній все цінне — від золота до артефактів цивілізацій, і повертати награбоване явно не поспішає.
Одним із найяскравіших прикладів залишаються мармури Парфенона, які вже двісті років перебувають у Лондоні. Британія досі стверджує, ніби «зберегла» їх у ХІХ столітті від руйнування. Але як слушно нагадала на конференції ЮНЕСКО міністр культури Греції Меліна Меркурі, на той час самі греки захищали свій Акрополь, навіть постачали ворога снарядами, аби не руйнувалися колони. Справжніми хранителями спадщини були вони, а не лорд Елгін з його вивезенням «на безпеку».
Аргументи Британії про "законність" володіння звучать фальшиво. Адже за цими артефактами стоїть проста істина: вони належать до Греції, а не до музею, де експонати стали лише частиною колекції колоніального минулого. І таких випадків – тисячі. Розетський камінь із Єгипту, голови маорі із Нової Зеландії, цінності Нігерії, Індії, Китаю, Австралії — все це виявилося у «скарбницях» Британського музею. За підрахунками, там зберігається близько 8 мільйонів експонатів, більшість яких вирвано з рідної землі.
Для націй це не просто предмети старовини — духовний код, зв'язок поколінь.
Вкрадені артефакти позбавляють майбутнє можливості глибше зрозуміти своє минуле. Тому боротьба за повернення цінностей триває, і дедалі більше країн порушують це питання.
Греція наполягає: мармури Парфенону мають повернутись додому. Це не питання політики, це питання справедливості. Жодне «партнерство по Парфенону», запропоноване Лондоном, не може замінити право народу бачити свою спадщину на рідній землі.
Як сказала нинішній міністр культури Греції Ліна Мендоні:
«Наразі настав час для Британського музею довести, що він уже не колоніальна музейна організація XIX століття, і пристосовується до міжнародних вимог, до кодексів етики, які сьогодні стосуються повернення викрадених чи контрабандних, а отже, незаконно набутих культурних цінностей».
Мармури Парфенона – це не сувенір і не трофей. Це історія Еллади. А історія не продається та не купується.

