Цуценя з квітів Джеффа Кунса (16 фото)
Ця чудова гігантська скульптура у вигляді ароматного яскравого цуценя одного разу мало не стала частиною змови.
Уявіть собі: ви гуляєте затишною іспанською площею, насолоджуєтеся сонцем і раптом бачите його — величезного, вкритого живими квітами цуценя, яке ніби ось-ось завиляє хвостом. Це «Цуценя» (Puppy) американського художника Джеффа Кунса, одного з найвідоміших арт-об'єктів у світі.
Як народилося «живе» цуценя
Створений у 1992 році цей 13-метровий зелений чудик у вигляді вест-хайленд-уайт-тер'єра мав стати символом оптимізму. Художник хотів викликати почуття впевненості та безпеки та обрав для цього образ доброзичливого цуценя, вкритого квітами.
Кунс використав комп'ютерне моделювання, щоб втілити ідею топіарі (формованих рослин), популярну ще в садах XVIII ст. Але якщо раніше такі композиції були розміром із кущ, то він зробив їх розміром із будинок.
У 1997 році, за кілька днів до офіційного відкриття скульптури в Більбао, стався інцидент, про який мало хто пам'ятає, але який міг би стати трагедією.
Три члени екстремістського угруповання, переодягнені в садівників, намагалися використати «Щенечка» як прикриття для встановлення бомби. Вони носили такий самий одяг, як робітники, і навіть возили з собою горщики з квітами — такі самі, що прикрашали скульптуру. Тільки всередині одного з них був вибуховий пристрій.
Їх все ж таки помітили. Почалася гонитва. Під час зіткнення загинув поліцейський Хосе Марія Агірре, котрий спробував зупинити терористів. На його честь і була перейменована площа, де тепер стоїть знамените «Цуценя».
Подорож крізь роки та країни
Спочатку «Цуценя» стояло в Німеччині, потім — в Австралії, і лише 2005 року знайшов свій постійний будинок у музеї Гуггенхайма в Більбао в Іспанії. Там він і зараз радує туристів своєю яскравою «шубкою» з живих квітів, що включає понад 36 тисяч рослин.
«Цуценя» стало не просто арт-об'єктом, а легендою. Його масштаб, історія і навіть зв'язок із терористичним актом зробили його унікальним.
А квіти, які регулярно змінюються в залежності від пори року, дають йому шанс бути новим щоразу, коли ви дивитеся на нього. Не дивно, що скульптура продовжує рости – буквально та метафорично.

