Мишаче село британського фотографа Саймона Делла

Коли фотограф Саймон Делл помітив мишок, що бігали його садом, він не став заводити кота або готувати пастки, а дістав інструменти і зробив для маленьких гостей мініатюрне село. У результаті вдячні мишки стали для нього відмінними та дуже милими моделями.







"Я на самоті фотографував птахів у саду, - розповідає Саймон, - Але потім, направивши камеру на землю, я побачив що маленька миша стояла і дивилася на мене!"

«Я швидко збігав у будинок і приніс трохи арахісу. Я почекав, мій гість повернувся і прийняв частування».



«Мені прийшла ідея спорудити йому притулок, де він міг ховатися і отримувати їжу».



«У мене було трохи досвіду фотографії дикої природи та мишей, бо в моєму саду й раніше жила мишка. Вона ховалась у сараї і виходила тільки після темряви. Ми прозвали її Стюартом».



«Але він був самотній і незабаром пішов, мабуть, на пошуки партнера. Я сподіваюся, що Стюарт повернеться та познайомиться з новими мишами».



«Різноманітні дикі тварини не рідкість у моєму саду. Тут були і горобці, і чорні дрозди, і навіть чапля, яка з'їла більшу частину моїх золотих рибок».



«Також до нас часто заглядає лисиця, є їжачки та білки».



«Спочатку миша була лише одна, з розрізаним вухом. Ми назвали його Джорджем. Я зробив йому будиночок серед стопки колод за допомогою коробки та моху».



"Я бачив кішок біля паркану, тому спробував убезпечити його".



«Потім я простягнув над огорожею дріт, що ще більше ускладнило кішкам завдання. Ще в мене є собака породи джек-рассел-тер'єр, якого вони бояться».



"Через пару днів я побачив, що за шматочком їжі вийшло вже 2 миші!"



«Я намагався зробити для них безпечне середовище та водночас створити декорації для своїх знімків».



«Мені не знадобилося багато часу, щоб зробити мініатюрною твариною ціле поселення».



«Я згодом я нарахував уже 5 мишей. До того ж самка на ім'я Мілдред виглядає вагітною. Сподіваємося, що до Різдва їх буде ще більше».



«Я розумію, що миші можуть мати до 14 дітей. Але місця у мене вистачає, і я не проти їм поділитися з такими милими та фотогенічними створіннями».



«Здається, мишам тут дуже подобається. Щоправда, вони, як і раніше, тікають, якщо я рухаюся надто швидко або підходжу близько, але обережно зробити фотографії у мене виходить».



«Годую я їхньою природною та здоровою їжею: горіхи, ягоди та фрукти, які збираю у тутешньому заповіднику».



«Гарне обладнання дуже важливе у моїй справі, але ще важливіше — навчитися розуміти дику природу, щоб знати куди і коли прийти за черговим знімком».



«Зараз зима, але миші, як і раніше, живуть тут. Я даю їм пір'я від старої подушки, вони утеплюють ними ліжечка в будиночках».