«А далі ти просто не відчуваєш ніг»: полярні ночі очима британця (8 фото)

Цілий рік витратив британський фотограф Саймон Робертс (Simon Roberts), досліджуючи простори. Справа була в 2004-2005 році, а результатом роботи став гучний проект Motherland. У ньому автор чергував фотографії з подорожей та висловлювання політичних та культурних діячів.





З того часу Саймон продовжує вибудовувати свою власну візуальну мову, в основі якої лежить протиріччя між малими об'єктами та всеосяжною природою. Ще одним дивовижним, але менш відомим проектом автора є серія "Полярні Ночі" (Polyarnye Nochi). Усі фотографії серії були зняті на Кольському півострові в період з грудня до січня, коли регіон буквально занурений у темряву 24 години на добу. За рахунок того, що сонце практично не з'являється через обрій, виникають дивовижної краси світлові ефекти, що безпосередньо відсилають нас до назви проекту.



Унікальний зимовий ландшафт по праву заслуговує на назву головного героя проекту, тоді як люди залишаються лише допоміжними персонажами на тлі природних масштабів.

«Ніби мурахи, невідомі й такі маленькі на тлі споруд, бляклі силуети на моїх фотографіях наголошують на меланхолійній красі їх довкілля».



Протягом періоду цілковитої темряви змушений виживати. Екстремальні погодні умови робили процес зйомки дуже важким. Через це Саймон відмовився від дорогого обладнання, віддавши перевагу плівковій середньоформатній камері. Саму плівку фотограф укріплював папером, щоб уникнути поломки крихкого матеріалу при холодній температурі.



«Використання цифрової камери було б непрактичним рішенням за умов жахливого холоду. До того ж при температурі нижче –25 градусів батареї сідають надто швидко. Робота за такого морозу дуже складна, але й підбадьорлива одночасно».



«У більшості випадків я проводив на вулиці не більше 30 хвилин, оскільки далі ти просто перестаєш відчувати ноги та руки. Досить складно при цьому працювати зі штативом або міняти плівку в камері!»



«Насичені сині відтінки сильно здивували мене, коли через пару місяців виявив плівку в Москві. Я вирішив і надалі працювати з таким колірним ефектом, що відбилося на всій серії».



Натхнення для проекту Саймон знаходив у культурі. Найбільше йому до душі припали наші режисери — Тарковський, Хлєбніков і Звягінцев, а також письменник Микола Гоголь, чиї «Мертві душі» вразили британця.