Dutch Automotive History (part 51) Nash (104 фото)

Чарльз У. Неш (Charles W. Nash), який у 1912 році у віці 48 років став президентом "Дженерал Моторс" (General Motors), мріяв випускати автомобілі, які б носили його ім'я. Коли 1916 року Вільям Дюрант (William Durant) очолив концерн, Неш купив фірму " Джеффрі " (Jeffery), де планувалося виробляти легкові машини вищого класу. У 1917 році "Джеффрі" змінила назву на "Неш". Восени того ж року з'явилася перша модель з 6-циліндровим двигуном, що мав 4 верхні розподільні вали. Однак попит на неї виявився незначним, і в листопаді 1920 Неш був змушений призупинити виробництво. Лише через рік фірма представила новий, більш дешевий автомобіль із верхньоклапанним 4-циліндровим 2,5-літровим двигуном. Доказом міцності становища фірми з'явилися представлені в 1922-1924 роках моделі "Ла Файєтт" (La Fayette) і "Мітчелл" (Mitchell). Автомобіль "Аякс" (Ajax), який мав змінити "Мітчелл", виявився невдалим і вироблявся лише у 1925-1926 роках. Економічний "Неш-328" 1928 року з 6-циліндровим мотором став настільки популярним, що річний обсяг продажів досяг рекордного значення – 138137 машин. Модель "328" протрималася на конвеєрі до 1949 року. У 1930 році "Неш" випускала загалом 32 моделі, включаючи "Ейт Твін Ігнішн" (Eight Twin Ignition) з мотором 3920 см3, оснащеним подвійним запалюванням. Автомобіль мав стартер, який вмикався педаллю зчеплення. Цю ідею використовували також на моделях "Сінгл Сікс" (Single Six) та "Твін Ігнішн Сікс" з 3,4-літровими двигунами.

Велика криза "Неш" намагалася подолати нові автомобілі. Моделі лише однієї серії "Фест" (First) випускалися з 25 різними варіантами кузовів, а для серії "Секонд" (Second) 1932 пропонувалося 28 варіантів. Новинкою стала модель Біг Сікс (Big Six). Усього ж "Неш" випускала чотири сімейства моделей з 6- та 8-циліндровими двигунами. 1932 фінансовий рік тільки "Дженерал Моторс" та "Неш" зі всіх американських автомобільних виробників закінчили із прибутком. 1934 року всі моделі фірми були модернізовані. Кузова отримали обтічні крила та запасні колеса на закруглених задках. Крім того, "Неш" представила сімейство економічних моделей, яке, на згадку про одну з перших машин фірми, назвали "Ла Файєтт". Того ж року з конвеєра зійшов мільйонний автомобіль "Неш". Тоді ж розпочався процес уніфікації. У програмі фірми залишилася лише 6 варіантів шасі з 6- та 8-циліндровими моторами.

Через рік після злиття з виробником холодильників - фірмою "Кельвіней-тор" (Kelvinator), "Неш" почала випускати власні вентиляційні та опалювальні системи. Новинкою моделі 1938 став важіль перемикання коробки передач, змонтований на рульовій колонці. Моделі "Неш" 1940 року відрізнялися високою і вузькою решіткою радіатора, що виступала за крила, що обтічні. Невеликими серіями випускали варіанти зі складним м'яким верхом, розробленим російським графом Олексієм Сахновським. У 1941 році з'явилися машини з кузовами. Економічний "Неш-600" з 6-циліндровим двигуном 2,8 л відрізнявся низькою експлуатаційною витратою палива - менше 10 л на 100 км.

Під час війни "Неш" займалася виробництвом авіаційних двигунів, але після її закінчення розпочала випуск довоєнних моделей. У 1946 році була представлена нова легкова машина "Амбассадор Сабурбан Седан" (Ambassador Suburban Sedan) з характерним дерев'яним облицюванням боковин кузова. Моделі 1949 року набули кузова так званого понтонного типу специфічної для "Неш" зовнішності, з напівзакритими колісними нішами не тільки задніх, а й передніх коліс. У 1950 році з'явився перший американський компактний автомобіль "Ремблер" (Rambler). Незважаючи на те, що він оснащувався старим нижньоклапанним шестициліндровим двигуном, покупці прийняли його досить добре. У тому ж році побачив світ розкішний "Супер Пауер" (Super, Power). 1951 року "Неш" та британська "Хілі" (Healey) представили результат спільної діяльності - спортивний кабріолет "Неш-Хілі", який випускався до 1954 року. Його обладнали модернізованим 6-циліндровим двигуном від моделі "Амбасадор".

У 1954 році фірми "Неш" і "Хадсон" (Hudson) об'єдналися в концерн "Амерікен Моторс" (American Motors), що став за обсягами виробництва четвертим після "Дженерал Моторс", "Форд" (Ford) і "Крайслер" (Chrysler) . Одночасно було розпочато випуск незвичайного для Америки 2-місного компактного автомобіля "Метрополітен" (Metropolitan) з 1,2-літровим 4-циліндровим двигуном та кузовом понтонного типу. Модель випускалася до 1961 року і, таким чином, кілька років пережила фірму "Неш".

У 1955 році модель "Амбасадор" суттєво модернізували, запропонувавши покупцеві за додаткову плату 5,2-літровий двигун V8 фірми "Паккард" (Packard). Через рік "Амбасадор" отримав новий 4,1-літровий двигун V8. У 1957 році обсяг продажів концерну "Амерікен Моторс" досяг 118 990 одиниць. Лише 9474 машини носили марку "Неш". Попит на них, незважаючи на своєрідні кузови з подвійними фарам вертикального розташування, катастрофічно падав. Того ж року випуск автомобілів "Неш" було припинено, а концерн "Амерікен Моторс" став продавати свою продукцію під іншими марками.