Я художник – я так бачу! (9 фото)

⁠⁠Людська натура незмінно тягнеться до того, що оповите ореолом загадковості та недозволеності. Деякі люди, керовані цікавістю, готові ризикувати власним здоров'ям заради того, щоб заглянути за завісу забороненого.





Подібні експерименти над своїм сприйняттям реальності нерідко проводять люди творчі, у тому числі й художники, які вирішили дослідити, як наркотичні речовини "розширюють їхню свідомість" і трансформують їхнє бачення навколишнього світу.

Одним із таких експериментаторів став художник із Вашингтона Браян Льюїс Сондерс, який створив ціле портфоліо своїх автопортретів, намальованих під впливом різних "цікавих" препаратів.



Браян Льюїс Сондерс

У березні 1995 року Сондерс пообіцяв собі створювати новий автопортрет щодня до кінця свого життя. Таке рішення вже саме по собі виглядало як складний експеримент, однак у 2000 році він вирішив ускладнити (а може, навпаки, спростити?) свій експеримент, і створити в рамках проекту радикальну (читай – відморожену) підсерію – малювати автопортрети під впливом різних препаратів, здатних вплинути на свідомість та змінити сприйняття світу. Так у Сондерса з'явилося портфоліо з лаконічною та ємною назвою "Під впливом".

"Переживши радикальні зміни у своєму оточенні, я почав шукати інші переживання, які могли б глибоко вплинути на моє сприйняття себе. Тому я вигадав ще один експеримент, в якому щодня я приймав новий наркотик і піддав себе його впливу". Браян Льюїс Сондерс

Через кілька тижнів свого дикого експерименту Брайан отримав легке пошкодження мозку та став частим гостем у лікарні. Однак це його не зупинило і він продовжував малювати.

Художник шукав нові "переживання" в різних препаратах - від кокаїну і марихуани до ксанакса і абсенту. Деякі результати шокуючого експерименту нижчі. І ці результати справді змушують замислитися. Але...

Але "чи був хлопчик"?

Як виявилося, у списку препаратів, які нібито розширюють свідомість, виявилося чимало таких, які на думку фахівців не могли так сильно впливати на мозок людини та її сприйняття світу.

І зовсім не дивно, що знайшлося чимало скептиків, які стверджували, що Сондерс нічого не вживав, чи вживав далеко не все, що декларував. Та й взагалі, все це, мовляв, обман та шахрайство лише з метою самопіару.

"Це повна нісенітниця. Сумніваюся, що він вживав якісь наркотики. Він робить це заради піару, який він і отримав. Цефалексин – це антибіотик, а не психоактивна речовина. Тразодон – дуже м'який антидепресант, знову ж таки, не надто психоактивний."

Я медсестра, і ці малюнки шахрайство. Багато з перелічених ліків, як вже говорили інші, практично неефективні, і, звичайно ж, більшість із них неефективні настільки, щоб суттєво вплинути на психіку.

Цефалексин/ Кефлекс - це комбінований препарат для лікування бактеріальних інфекцій... Цефалексин лікує інфекції, спричинені бактеріями, включаючи інфекції вуха, шкіри та сечовивідних шляхів. Я приймав його стільки разів, що не можу порахувати, мої діти також. Ми жодного разу не кайфували...

Хоча, не виключено, що відносно "нешкідливі" самі по собі препарати, могли давати якийсь побічний ефект разом з прийомом інших препаратів, або могли вплинути "на організм вже змучений нарзаном" (тобто тривалим прийомом будь-якої гидоти). Хто знає? Перевіряти на собі, наскільки я зрозумів, чисельні скептики не стали. На жаль.

Малюнок після прийому псилоцибінових грибів.



Малюнок після прийому морфіну.



Малюнок після прийому склянки абсенту.



Малюнок після прийому 90мг абіліфаю.



Малюнок після прийому 0,5 г кокаїну.



Малюнок після прийому опіуму.

Втім, я думаю, що істина десь посередині і цілком припускаю, що митець міг приймати деякі наркотичні препарати, які справді впливають на свідомість, тим більше у творчому середовищі прийом наркотиків справа взагалі досить звична. Але, очевидно, їхній список був не таким великим, як це заявляв Сондерс.

Звичайно, Сондерс був далеко не першим і далеко не єдиним, хто зважувався на такі "творчі" експерименти.

Наприклад, ще у 50-х роках минулого століття Оскар Джанігар – психіатр-експериментатор із Каліфорнійського університету, проводив дослідження щодо впливу ЛСД на свідомість людини. Його цікавило питання, як препарат може бути використаний, щоб "розкривати" розум людини та підвищувати її творчий потенціал.

У ході своїх експериментів він з'ясував, що під впливом ЛСД у роботах художників використовуються яскравіші кольори, а також картини виходять набагато абстрактнішими, ніж зазвичай.

Наскільки абстрактними – можна побачити на фото нижче. Це серія портретів однієї людини, намальованих одним художником через певні часові відтинки після прийому ЛСД.



Слід зазначити, що проблемами впливу наркотиків на свідомість людини займалися не тільки й не так психіатри та художники. Не менший інтерес (а скоріше набагато більше) до цієї теми виявляли і спецслужби різних країн.

І якщо перші (психіатри та художники) у цих експериментах переслідували суто "гуманітарні" і творчі цілі, то у других (спецслужби) мети були куди більш прозові і прагматичні - контроль свідомості людини, управління ним, повне його підпорядкування чужої волі. На шляху до своєї мети спецслужби та їхні співробітники не зупинялися ні перед чим, роблячи звичайних людей піддослідними кролями, над якими проводилися жахливі експерименти.

Одним з найвідоміших і найскандальніших проектів з вивчення способів маніпуляції людською свідомістю став проект MKUltra, який проходив під кураторством ЦРУ в США та Канаді. Прочитати про цей проект можна тут – «Ми не просто ламали психіку – ми прали особистість»: похмура історія про те, як ЦРУ перетворювало американців на піддослідних кроликів.