Токіо з висоти: як влаштовано столицю Японії (63 фото)

Фотограф Слава Степанов опублікував репортаж, який зняв у серпні під час польоту над Токіо вертольотом.

Життя більшості найбільших міст землі супроводжує безліч епітетів. Часом досить суперечливих. «Безумний», «перенаселений», «задушливий» і навіть «бездушний» — усе це про столицю Японії. Але водночас: «логічний», «пунктуальний», «зручний», «стильний», «ультрасучасний» — і це теж Токіо! Величезний людський мурашник, основні штрихи якого краще вивчати зверху.







1. Московський округ Токіо є агломерацією кількох десятків дрібніших адміністративних одиниць. Загальна кількість населення перевищує 13 мільйонів осіб. Сучасний Токіо - це одне з найбільших міст світу. Втім, такий статус Токіо (тоді ще він носив назву Едо) отримав уже до XVIII століття, навіть не будучи столицею держави.

Технократичний та сучасний нині мегаполіс сильно постраждав від стихії та війни і був фактично збудований заново. Хоча Токіо зберігає кілька пам'яток старої архітектури.

2. Площа Центрального вокзалу та історичний комплекс Маруноуті (Marunouchi Station Building). Будівля червоної цегли була збудована у 1914 році, реставратори відновили її в колишньому вигляді. Крім профільного вокзального навантаження, комплекс включає готель, ресторани і художню галерею.



3. Залізнична станція Токіо (Tokyo Station) - одна з найбільш завантажених у світі, щодня обслуговує до 4 тисяч поїздів.



4. Операторами станції Токіо є дві найбільші залізничні компанії Японії та столичний метрополітен. У вузол тут сходяться півтора десятки ліній. Комплекс токійської станції становлять півтора десятки платформ та майже 30 шляхів на різних рівнях.



5. Станція Токіо обслуговує також знамениті японські «поїзди-кулі» «Сінкансен» (Shinkansen). Мережа швидкісних поїздів "нова магістраль" між найбільшими містами країни почали будувати до Олімпіади 1964 року. Перший рейс «Сінкансен» здійснив між Токіо та Осакою. Швидкість сучасного складу сягає 320 км/год. Відправлення та прибуття за графіком з точністю до секунд.



6. Столиця країни була перенесена з Кіото в Едо після краху феодальної системи князів-сьогунів та відновлення монархії в 1868 році. Тоді ж Едо перейменували на Токіо (Токе - «Східна столиця»).



7. Токіо є найбільшою міською економікою світу.



8. Більше половини Токіо було знищено 9-бальним землетрусом та пожежею у вересні 1923 року. Місто сильно постраждало від бомбардувань і в роки Другої світової війни. Сучасну забудову відновленого Токіо відрізняють геометрична правильність кварталів та розвинена дорожня інфраструктура.



9. Перенаселений Токіо відомий своїми надзавантаженими перехрестями із «косими» зебрами. Для боротьби з пішохідними заторами світлофори зупиняють рух машин з усіх чотирьох сторін, і люди переходять дорогу діагоналі.



10. Район Гіндза (Ginza). Центр торгівлі та культури Токіо. Одним із символів столиці стала збудована у 1932 році будівля універмагу Вако (Wako store) з годинником на вежі. Тут розташовані численні магазинчики класу люкс, вони пропонують ювелірні вироби та інші розкоші.



11. Місто Токіо росло навколо імператорського палацу Коке. Площа комплексу із садами перевищує 7 квадратних кілометрів. До XIX століття тут був розташований найбільший феодальний замок країни Едо-дзе, після реставрації Мейдзі до нього переїхала імператорська родина. Нинішній палацовий замок розташований на фундаменті замку Едо та оточений стіною та ровами з водою.



12. Палац Коке є офіційною резиденцією імператора Японії. Комплекс відрізняється змішаною (традиційною та європейською) забудовою. На фото праворуч управління імператорського палацу, ліворуч - Великий палац Кюден. Залізобетонний палац замість дерев'яного, що згорів наприкінці війни, був побудований в 1961-68 роках.



13. Національний садок (Kokyogaien National Garden). частина комплексу імператорського палацу. Відкрито для відвідування публіки. Площа перевищує 115 га. На території висаджено кілька тисяч чорних японських сосен.



14. Телевізійна вежа Токіо (Tokyo Tower) – одна з візуальних домінант Токіо.



15. Башта збудована у парку Сіба з ажурних металоконструкцій у 1957-58 роках. Висота - 332 метри. Популярністю користується оглядовий майданчик, з якого відкривається гарний вид на місто та Токійську затоку.



16. На вежі є два оглядові майданчики на рівнях 150 та 250 метрів.



17. Біля підніжжя вежі розташовано безліч магазинчиків, кафе, гральних автоматів та інших розважальних закладів. Крім того, там є пам'ятник собакам їзди, які служили на японській станції Сева в Антарктиді.



18. Основне навантаження Tokyo Tower сьогодні вже не телекомунікаційне, а туристичне: за рік його відвідують до 2,5 мільйона людей з усього світу.



19. Урядовий та бізнес-район Сіндзюку (Shinjuku) – адміністративний центр префектури Токіо.



20. У цьому районі розташований найбільший квартал хмарочосів Японії - Нісі-Сіндзюку, 11 із 40 найвищих будівель країни. Вони налічують від 43 до 54 поверхів.



21. Токійська мерія (Tokyo Metropolitan Main Building Number) - штаб-квартира столичного уряду в Сіндзюку.



22. У вежах-близнюках головної будівлі мерії на висоті 200 метрів працюють безкоштовні оглядові майданчики, швидкісний ліфт піднімає туди відвідувачів за 45 секунд.



23. Будівлю муніципалітету було збудовано 1991 року. У ньому 45 поверхів, сьогодні це третій за висотою (243 метри) хмарочос Токіо. Стійкість розрахована на 8-бальний землетрус.



24. В урядовий комплекс входить і 8-поверховий «малюк» - Будинок народних зборів.



25. Башта-Кокон Моде Гакуен (Mode Gakuen Cocoon Tower). У цій вежі-коконі розташовані школа дизайну «Моде Гакуен», а також медичний та ІТ-коледжі. 50-поверхова будівля (203 метри) - друга у світі за висотою навчальний заклад після Московського державного університету.



26. Досить типовий фрагмент забудови: хмарочоси буквально через дорогу є сусідами з досить низькими житловими та виробничими будинками.



27. Сібуя (Shibuya). Один із найвідоміших районів Токіо має неофіційну репутацію «молодіжної столиці Японії». Бутики, кафе, ігрові автомати приваблюють маси підлітків.



28. Район Сібуя набув хрестоматійної популярності і своїм найбільшим і найжвавішим у місті перехрестям. Це традиційне призначення зустрічей. Саме тут біля входу на станцію довгі роки чекав на свого померлого господаря і легендарний Хатіко. Вірному псові, який пізніше прославився на весь світ, в 1934 відкрили пам'ятник, а ім'я Хатіко носить один з виходів станції Сібуя.



29. Щільність населення у столичному окрузі перевищує 7200 осіб на квадратний кілометр. Через дефіцит та дорожнечу землі в Токійській затоці влаштовані насипні острови.



30. Штучні острови з'єднують кілька мостів. На задньому плані фото - 4-смуговий 2,6-кілометровий міст "Ворота Токіо" (Tokyo Gate Bridge). Він коштував майже півтора мільярда доларів і був побудований у лютому 2012 року для розвантаження місцевих швидкісних магістралей. Через незвичайну форму у народі міст прозвали «Динозавром». Щодня переправа пропускає понад 30 тисяч машин. Крім того, простір від поверхні води до нижньої кромки моста (понад 50 метрів) дозволяє проходити великим судам до вантажних терміналів на острові. Натомість висоту мосту обмежили (87 м) через близькість аеропорту Ханеда.



31. Райдужний міст (Rainbow Bridge). Відкритий 1993 року підвісний Райдужний міст з'єднує Токіо з великим насипним островом Одайба на півночі Токійської затоки. Назву отримав через різнокольорове нічне підсвічування. Верхнім ярусом 570-метрового мосту рухаються автомобілі, нижнім ходять поїзди.



32. Штаб-квартира великої загальнонаціональної приватної телемережі "Фуджі Телевіжн" (Fuji Television Building) на штучному острові Одайба. Проект цікавий великою сферичною обсерваторією у верхній частині будівлі.



33. Суміда — один із 23 адміністративних районів Токіо. Названий по імені річки, що протікає тут.



34. Телевізійна вежа Tokyo Skytree (Небесне дерево). Найвища споруда Токіо та Японії загалом. Tokyo Skytree було збудовано у 2012 році. Його висота - 634 метри. Сьогодні це найбільша телевежа світу та друга за висотою споруда планети після дубайської вежі «Бурдж-Халіфа» (828 м).



35. На вежі Tokyo Skytree влаштовано два оглядові майданчики на відмітках 350 та 450 метрів.



36. Вид з нижнього оглядового майданчика.



37. На проектне рішення вплинула навіть політика та негласне історичне протистояння двох азіатських держав. Розміри токійської вежі спеціально розрахували таким чином, щоб «Небесне дерево» переросло найвищу на той момент китайську телевежу в Гуанчжоу (610 м).



38. Будівництво Олімпійського стадіону. В останні роки багато сучасних об'єктів інфраструктури Токіо зводили з прицілом на Олімпіаду. Столиця Японії претендувала на проведення літніх ігор 2012 року, проте поступилася цим правом Ріо-де-Жанейро. Втім, Токіо — вже вдруге після 1964 року — все ж таки знову прийме літню Олімпіаду 2020 року.



39. Збудований 1926 року бейсбольний стадіон Мейдзі-дзінгу на 38 тисяч глядачів, домашня арена команди Tokyo Yakult Swallows. У Японії фанатично полюбляють бейсбол. Грати в нього почали ще на зорі минулого століття, але сплеск інтересу припав на повоєнні роки, не в останню чергу через щільні контакти з американцями. Сьогодні це найпопулярніший у Японії вид спорту, у країні налічуються сотні професійних та аматорських команд. Відповідно, розвинена та інфраструктура. Щоправда, назву для улюбленої гри японці придумали нову, більш комфортну для свого вуха: «якю» (записується ієрогліфами «поле» та «м'яч»).



40. Спортивний комплекс Yoyogi National Gymnasium був побудований в Сібуйському районі в 1961-64 роках до першої токійської Олімпіади. Тоді в ньому змагалися плавці, стрибуни у воду та баскетболісти, а на Іграх-2020 тут пройде турнір із гандболу. У Yoyogi National Gymnasium проводять і музичні концерти. Наприклад, у червні 2017 року тут із аншлагом двічі виступила Брітні Спірс.



41. Багатофункціональний хмарочос Roppongi Hills Mori Tower. П'ята за висотою будівля Токіо (54 поверхи, 238 метрів) була збудована у 2000-2003 роках.



42. Будівля Roppongi Hills Mori Tower отримала популярність через серію інцидентів. У 2004 році двері, що обертаються, вбили 6-річного хлопчика, що викликало зміну конструкції і кілька тюремних термінів за недбалість персоналу. А 2007 року пожежа в одному з 67 ліфтів хмарочоса стала причиною загальнонаціональної перевірки підйомних механізмів, яка виявила проблеми більш ніж у 800 ліфтах Японії.



43. Розв'язка Ітінохасі - один із елементів складної мережі швидкісних автомагістралей Великого Токіо.



44. Назва Сіодоме (Shiodome) перекладається як «місце, де зупиняються потоки». Постійно підтоплювана і заболочена раніше місцевість сьогодні перетворилася на одне з наймолодших міст-районів Токіо, що динамічно розвиваються. В одному з збудованих тут хмарочосів, наприклад, розмістилася штаб-квартира загальнонаціональної приватної телемережі Nippon Television.



45. Відома своєю неправильною геометричною формою 90-метрова будівля AO Building у модному та статусному районі Токіо Аояма.



46. ​​Мінато (Minato) - один із 23 районів Токіо. Вважаємо шанувальниками аніме, оскільки саме тут живе «борець за добро і справедливість», дівчинка-воїн у матроску Усаги Цукіно, головна героїня популярної франшизи «Сейлор Мун».



47. У межах Великого Токіо через неширокі річки і протоки збудовано кілька десятків автомобільних і залізничних мостів.



48. Nittele Tower. 32-поверховий 190-метровий офісний хмарочос у районі Мінато вирізняється нестандартною структуралістською архітектурою.



49. Станція Сіндзюку (Shinjuku Train Station) в однойменному адміністративному та комерційному центрі Токіо. Головний транспортний вузол, який пов'язує Токіо та його західні передмістя. Включена до Книги рекордів Гіннесса як найбільш завантажена станція світу (понад 3,5 мільйона пасажирів щодня).



50. Клімат у Токіо - субтропічний мусонний. Зими сухі, безсніжні, а влітку тут спекотно, волого та душно. Абсолютний мінімум температури в Токіо трохи більше 6 градусів нижче за нуль, максимум — 39,5 градуса спеки. Місто нерідко піддається атакам тайфунів.



51. Типова японська міська забудова.



52.



53.



54. Підвісний міст Тюо-Охасі в токійському районі Тюо був спроектований французькими дизайнерами і відкритий 1993 року — за збігом, в один день із закінченням будівництва Райдужного мосту в Токійській затоці.



55. Центр політичного життя Японії - комплекс будівель парламенту країни в районі Тієда.



56.



57. Сучасна дорожня система не рятує Токіо від автомобільних пробок. Щоправда, затором у столиці Японії називають не мертвий «затік потоку», як у нас, а зниження швидкості нижче 40 км/год.



58. Напружений автомобільний трафік викликає як пробки, а й забруднення повітря.



59. Кардинально перебудовувати систему магістралей у Токіо почали до Олімпіади-1964. Автотраси у цьому місті зараз нерідко зводять у п'ять рівнів. А загальна протяжність автошляхів у Токіо — близько 28 тисяч кілометрів, при цьому 2,8 тисячі кілометрів із них швидкісні магістралі. Для порівняння: за даними журналу "За кермом", дорожня мережа Москви налічує 3,6 тисячі кілометрів. У Токіо 5,5 млн автомобілів. Москвою їздить порівнянна кількість машин.



60. У японських хмарочосах часто економлять енергію за допомогою «світлових колодязів». У будівлю через дах надходить природне світло.



61. «Придворова територія» біля житлового комплексу.