Dutch Automotive History (part 57) Vanden Plas, Spyker (86 фото)
VANDEN PLAS (Лондон/Абінгдон, Великобританія, 1960-1980)
Британський Ванден Плас був заснований в 1923 році як філія відомої бельгійської кузовної фірми Ван Ден Плас. У червні 1946 його приєднала до себе компанія "Остін" (Austin) для виробництва моделі вищого класу "Принцес" (Princess). У 1960 році "Ванден Плас", який став знову незалежним, почав самостійно випускати автомобіль "Принцес де Люкс", що базувався на агрегатах "Остіна", але виглядав більш привабливо. У 1964 році на шасі "Остіна-1100" з'явився комфортабельніший "Ванден Плас-1100" з передньопривідним компонуванням, поперечним двигуном і гідропневматичною підвіскою. Для найпрестижнішої моделі 1965 року "Принцесс-R" було обрано двигун "Роллс-Ройс" (Rolls-Royce) робочим об'ємом 3,9 л. У червні 1967 року випустили малолітражний Ванден Плас-1300, який з 1973 року залишався єдиною машиною цієї марки. Останній "Ванден Плас-1500" - це покращений варіант серійного "Остіна Алегро" (Allegro). В 1979 завод "Ванден Плас" був закритий, але ще протягом року після цього виробництво тривало на фірмі "Ем-Джі" (MG).
SPYKER (Тромпенбург, Нідерланди, 1900-1925)
У 1880 році брати Хендрік (Hendrik) та Якоб Спейкери (Jacobus Spijker) заснували фірму з виробництва кінних екіпажів. З 1895 вони продавали в Голландії автомобілі "Бенц" (Benz). У 1900 році брати представили свій перший автомобіль "Спейкер" (Spijker) з 2-циліндровим двигуном переднього розташування потужністю 5 к.с., 2-ступінчастою коробкою передач і карданною передачею на провідні колеса, щоб залучити зарубіжних покупців назву фірми змінили на Spyker ( "Спікер" - голландською, "Спайкер" - англійською). Втім, збут залишився дуже низьким, хоча багато моделей "Спікер" здобули популярність завдяки оригінальним технічним рішенням.
На початку століття фірма випускала автомобілі з 2- та 4-циліндровими моторами з одиночно відлитими циліндрами робочим об'ємом 1885 та 3770 см3. Наприкінці 1903 року з'явився "Спікер" з двигуном, у якого вода, що охолоджує, циркулювала по спіральних трубках навколо циліндрів і камер згоряння.
1903 року за проектом бельгійського інженера Жозефа Лявіолетта (Joseph Laviolette) "Спікер" побудувала незвичайну машину типу "50НР". Це був перший у світі гоночний автомобіль з заженуть на всі колеса. Крім цього, всі колеса оснащувалися барабанними гальмами. Ще одне гальмо розташовувалося на вихідному валу коробки передач. На автомобілі стояла звичайна 3-ступінчаста коробка передач і 2-ступінчаста роздавальна коробка. Однак конструкція виявилася ненадійною, і гонщики не змогли скористатися всіма перевагами повнопривідної схеми. Виробництво моделі обмежилося кількома екземплярами, та й то з 4-циліндровим двигуном, що не дозволяло машині реалізувати всі свої можливості.
У той же час "Спікер" випустила ще дві нові моделі: "16НР" з 2-циліндровим двигуном і "24НР" з 4-циліндровим двигуном, які не привернули уваги покупців, хоча відрізнялися малошумною роботою моторів. У 1904 році фірма представила машину, нижня частина і кузов якої були виконані таким чином, що пил, що піднімався під час руху, не проникав у салон і моторний відсік. Автомобіль відомий під назвою "Дастлес" (Dustless), буквально "Безпильний". У тому ж році "Спікер" продемонструвала ще одну новинку – "електричний" карбюратор. Водій міг при русі під гору припинити подачу бензину в камеру поплавця карбюратора за допомогою голки, керованої електромагнітом, що дозволяло скоротити витрату палива.
З 1905 відмінною рисою всіх "спікерів" став овальний радіатор.
Брати Спейкери, плануючи випуск своїх машин, завжди орієнтувалися на закордонні ринки. У період з 1904 по 1906 рік вони досягли великого успіху, продавши в Англію великі партії автомобілів з 2- і 4-циліндровими двигунами. У 1906 році виробнича програма фірми включала 4 моделі: "12/16НР", "15/24 HP", "20/30HP" та "30/40НР" з моторами робочим об'ємом 2,5; 2,8; 4,6 та 8,0 л відповідно.
1907 року Хендрік Спейкер загинув у Північному морі, коли затонув пароплав "Берлін". Якобу довелося взяти він усі бухгалтерські справи, які вів старший брат. Сімейна трагедія вплинула справи фірми. Якоб виставив серійний автомобіль "12/16НР" у найскладнішому пробігу Пекін-Париж. Це призвело до величезних витрат, не принісши "Спікер" ні слави, ні дивідендів. За рішенням зборів акціонерів Якоба Спейкера було відсторонено від керівництва, а у квітні 1908 року фірма оголосила про своє банкрутство. Проте за кілька місяців компанія відродилася. "Спікер" знову розпочала складання автомобілів.
Моделі 1908 майже не відрізнялися від попередніх автомобілів. Єдиною новинкою став спортивний "40/80НР" із двигуном робочим об'ємом 10603 см3, виготовлений лише у кількох примірниках. Наприкінці 1909 року Лявіолетт вкотре виявив винахідливість: він запропонував двигун із поперечно розташованими розподільчими валами, які наводилися черв'ячними передачами, сприянню ними безшумної роботи. На побудованому 4-циліндровому зразку два розподільні вали розташовувалися між двома парами циліндрів і наводили відразу 4 клапани. Такий механізм встановили на 4,8- та 7,3-літрових двигунах моделей "25НР" і "40НР". Одночасно "Спікер" запропонувала модель "12НР", що мала незвичайне розташування барабана трансмісійного гальма (між зчепленням та коробкою передач). Однак коли в коробці включалася нейтральна передача, гальмо виявлялося марним.
Після війни фірма відновила виробництво моделі "25/ЗОНР", обладнаної 4-циліндровим 3,6-літровим двигуном із бічними клапанами. На ній ставили в основному кузови спортивного типу, що нагадували фюзеляж літака, чому вся серія отримала назву "Аерокок" (Aerocoque). Через деякий час її замінив представницький автомобіль моделі "С-4" із двигуном робочим об'ємом 5742 см3 німецької фірми "Майбах" (Maybach). Після війни збут автомобілів катастрофічно впав – за 6 років продали лише 450 машин. Прагнучи вийти з важкої ситуації, Спікер намагалася закріпитися в секторі малих автомобілів, випустивши за ліцензією французький Матіс (Mathis) з 1,2-літровим мотором. Одночасно збирали вантажні автомобілі, комплектуючі для яких постачалися із США. Однак у 1925 році "Спікер" припинила свою діяльність.
