Художник-ілюстратор Микола Кочергін (361 робіт)

Разрешение картинок от 224x311 до 2480x3247px

Микола Михайлович Кочергін народився 9 травня 1897 року у селі Всесвятському. Це невелике село знаходилося за кілька верст від Тверської застави. Сьогодні саме тут розташована станція метро "Сокіл". Після кількох років занять у сільській школі Микола Кочергін був визначений у міське училище в Замоскворіччя, де навчався без особливого бажання і вважав за краще замість уроків тікати до Третьяковської галереї або Рум'янцевського музею. Любов до мистецтва привела його до 1908 року у Строганівське художньо-промислове училище.

Здобувши спочатку загальну освіту, Кочергін успішно опанував і спеціальні предмети. Цьому сприяли досвідчені викладачі, які працювали в училищі.

Вміння вільно розбиратися в епохах та стилях, звичка переглядати альбоми, довідники, знайомлячись з якими митець постійно поповнював свої знання, підштовхнули Кочергіна до збирання книг. За кілька десятиліть ним було зібрано багату бібліотеку з образотворчого мистецтва, одну з найбільш значних у приватних колекціях Ленінграда.

Продовжуючи заняття в училищі, Микола Кочергін захопився скульптурою з дерева, а через деякий час був призначений навіть помічником завідувача різчицької дерев'яної майстерні. Влітку 1918 року він вступив добровольцем до Червоної Армії і незабаром був направлений до вищої школи військового маскування (ВШВМ).

Кочергін створював радянський плакат, зробивши свій оригінальний внесок, такими творами агітаційного мистецтва, як "Черга за Врангелем”, "1 Травня”, "Діти-квіти комуни”. До цього необхідно додати його велику діяльність для газет і журналів двадцятих-сорокових років у карикатурі, в оформленні періодичних видань "Червона панорама", "Вогник", "Навколо світу" та "Світ пригод".

Слід зазначити не застарілу і досі чудову роботу художника, виконану для ленінградського лялькового театру Євгена Деммені "Гулівер у країні ліліпутів”. Майстерно й дотепно ним вирізані з дерева ляльки, вже більше півстоліття не сходять зі сцени, радуючи своєю дивою.

Після нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз головною справою Кочергіна стала агітаційно-плакатна тематика. У блокадному Ленінграді, як і тисячі ленінградців, тяжкохворий Кочергін віддавав створенню агітаційних творів усі свої сили. Він брав участь і у створенні "Вікон ТАРС”. Навесні 1942 року його вивезли у важкому стані з міста "дорогого життя" по льоду Ладозького озера. Кочергін із родиною евакуювався до міста Фрунзе. Наприкінці сорокових років художником було створено низку монументальних полотен – "Новгород наш" (1946), "Ленінградці" (1948), "Штурм Зимового палацу" (1950).

Післявоєнний період відзначений великими успіхами Кочергіна в ілюструванні дитячої книги. Художник почав виступати із малюнками у дитячих журналах. Пригодницькі повісті Г.Матвєєва "Зелені ланцюжки", П.Капіці "У відкритому морі" та Е.Вигодський "Небезпечний втікач" були одними з перших творів, проілюстрованих художником для "Детгізу". У другій половині п'ятдесятих років із малюнками Кочергіна був виданий "Вершник без голови" Майн Ріда.

Епос нашої країни - велика сфера роботи Кочергіна в дитячій книзі. Серед численних творів, проілюстрованих ним слід назвати билини, збірку з героїчного епосу народів СРСР, казки Росії, Карелії, Молдови, далекої Туви.

Кілька разів перевидавався в його оформленні "Коник-горбунок". Кочергін домігся свого, оригінального прочитання знаменитої казки II. П. Єршова. Барвисть російської старовини привабила його і визначила характер ілюстрацій, настільки ж яскравих і святкових.

Важливим етапом у розвитку творчості Кочергіна стали малюнки до карело-фінського епосу "Калевала". Перший варіант ілюстрацій був надрукований у 1953 році. Чотири роки по тому, у 1957 році, "Калевала", випущена "Детгізом", поповнилася новими графічними. було покращено художником, але він не зупинився на досягнутому, у виданні 1967 року малюнки стали ще образнішими, відчувається широта характерів героїв, невичерпний оптимізм, могутня життєва і душевна сила.

Російський та зарубіжний фольклор, пригодницький жанр, твори сучасної літератури – це лише переважаючі сторони великої творчості художника. Малюнки до єгипетських, в'єтнамських казок, до творів китайської класики XIV століття, до фантастичної повісті М.Зуєва-Ординця "Сказання про місто Ново-Китеж", до віршів С.Михалкова (відзначеним дипломом на Всесоюзному конкурсі 1967 року) - це всього частина творів книжкової графіки Кочергіна шістдесятих років

Казка В.Жухровського "Чарівний гарбуз" з ілюстраціями 1970 року, удостоєна диплома Всеросійського конкурсу мистецтва книги. Художник покращив видання "Калевали" 1973 року. Він зробив заставки кольоровими та цілісними.

Кочергін дуже близька тема героїчних діянь, вона знайшла широкий розвиток в його ілюстраціях. Малюнки до книг "Російські богатирі" та "Російські кіннотники" (видавництво "Малюк", 1971) знайомлять юного читача з подвигами російських воїнів від казкових булинних часів до пер

йоду Великої Вітчизняної війни. Ілюстрації захоплюють своєю романтичною схвильованістю та прославляють доблесть російських людей.

Важливу військово-патріотичну тему розвивають і малюнки художника до книг "Богатирі" (1972) та "Деніс Давидов" (1973). У творах Кочергіна отримали особливо образне втілення народні перекази про славних витязів. Найкращі з його ілюстрацій до билин "Святогор" та "Добриня Микитович" належать до найбільш вражаючих сторінок книжкової графіки на теми фольклору.

Ці творчі здобутки ще раз переконують, що Кочергін - один із найдосвідченіших і найзначніших майстрів радянської дитячої книги, який завоював широке визнання. Досягнення Кочергіна в ілюструванні дитячої літератури та в естампах на теми фольклору знаменували вищий етап розвитку його графіки, пов'язаний із загальним підйомом радянського мистецтва в середині шістдесятих та у сімдесяті роки.

Кількість творів Кочергіна дуже велика. Художник працював у мистецтві понад півстоліття. До кінця своїх днів заслужений художник РРФСР Микола Михайлович Кочергін плідно працював. Він помер 10 травня 1974 року після короткої тяжкої хвороби.

Н.М.Кочергін завжди говорив, що він прагнув, щоб його мистецтво було доступне найширшим верствам глядачів.

[К сожалению, к данной новости архивы недоступны для скачивания 5929]