Як у Середні віки художники малювали тварин, яких ніколи не бачили (16 фото)

У середньовічних художників виразно були труднощі із зображенням представників неєвропейської фауни. Кити нагадували рибу з лев'ячою мордою, у слонів труби замість хоботів, крокодили бігали довгими лапами. Дивишся і важко втриматися від посмішки.





Лев (Іспанія, після 1200 року)

Фреска з іспанського монастиря створена в XIII столітті.

Насправді не все так просто з поясненням, чому ж у Середні віки художники так кострубато зображали екзотичних тварин. Наприклад, тих самих левів чи мавп у Європі багато де тримали – заради забави. Ну чи зайці. Їх точно нескладно побачити. Однак у старих книгах часто можна спостерігати величезних кроликів, які ганяються за мисливцями, і вони на себе не надто схожі.

Равлик (Голландія, близько 1350)



А як вам такий равлик? Равликів художники точно бачили.

Сучасні історики дають кілька пояснень. По-перше, для середньовічних художників були дуже важливі символізм та релігійні алюзії. Багато посилань нам просто незрозумілі, але в ті часи вважалися очевидними. Наприклад, у книгах нерідко миготіли герої популярних казок чи пісень, які ми не знаємо. Та й багато біблійних сюжетів призабуті.

Слон (Греція, 1510 – 1520 роки)



Щось художникам здавалося просто прикольним. Ті ж кролики, які карають мисливців – у реальному житті подібне неможливе і неймовірна ситуація забавляла авторів ілюстрацій та читачів. До деяких малюнків варто взагалі ставитися як до карикатур. Наприклад, зобразити антропоморфних мавп у церковних шатах вважалося зухвалістю, це був справжній виклик, «прожарка», зрозуміла своїм.

Леопард (Англія, Абердинський ілюстрований бестіарій, XII століття)



Мені здається чи леопард чимось спантеличений?

Що ще? Потрібно враховувати нестачу практики. Це сьогодні малечі з раннього дитинства вручають альбоми та фломастери. Для нас малювання – звичайне, доступне заняття. Майже тисячу років тому було зовсім не так. Художники не могли дозволити собі даремно витрачати матеріали на відточування стилю. А практика неймовірно важлива для відпрацювання навичок. Тому так, багато середньовічних художників – середнячки у кращому випадку.

Бегемот (ілюстрація з книги Якоба ван Марланта, приблизно 1350)



Очевидно, що не вистачало моделей. Якщо сьогодні ти хочеш навчитися малювати крокодила, ти знаходиш у мережі відповідне фото та вчишся. У середні віки був окремий «жанр» книг – бестіарії, рукописи з малюнками екзотичних тварин та описами. Береш такий бестіарій, слухаєш байки брата свата, який щось десь мигцем бачив, краєм вуха чув і малюєш відповідно до голови. Звичайно, виходило не дуже, адже ти начебто в «зламаний телефон» граєш.

Леви та ведмеді (початок XIII століття, робота невідомого художника)



Втім, деякі спірні рішення середньовічних художників були їх усвідомленим стилістичним вибором. Вони враховували роботи своїх попередників, думали про те, як би намалювати цікавіше – щоби всі здивувалися і вразилися. Додавали в картинки численні приховані смисли, зрозумілі на той час, але неочевидні сьогодні.

Крокодил (1225 - 1250 роки, Рочестерський бестіарій)



Як бачите, причин та пояснень вистачає. Однак вони не роблять середньовічні ілюстрації з тваринами менш смішними. Пропоную подивитись добірку та посміхнутися. І не забувайте: ми живемо в постійно мінливому світі. Хто знає, може, через 500 років і наші нащадки посміхатимуться над нашими фільмами, мемами, коміксами. Та майже, напевно, будуть! А що ви думаєте? Поділіться думкою у коментарях.

У кита (XIII століття) явно є питання до художника (він, до речі, невідомий).



Бобер з риб'ячим хвостом. Ну, а чому б і ні?



Нарвав.



А як вам сова з людським обличчям? Напевно, так було намальовано не випадково, але зараз уже й не зрозуміти, навіщо?!



Ну і, звичайно, середньовічним художникам не давали спокою слони. Погортайте галерею з ними.