Російські художники - Олексій Петрович Боголюбов (454 робіт)

Разрешение картинок от 1000x313px до 1000x993px

Олексій Петрович Боголюбов (16 березня 1824 року, село Померання, Новгородська губернія, Російська імперія - 27 жовтня 1896, Париж, Франція) - відомий російський художник-мариніст, майстер російської батальної марини.
Біографія

Онук письменника А.Н.Радищева. Боголюбов народився селі Померанье в Новгородської губернії 16 (28) березня 1824 року у сім'ї поміщика, відставного полковника Петра Гавриловича Боголюбова і Фекли Олександрівни Радищевой (1795-1845).

Рано втративши батька, був відданий до Олександрівського малолітнього кадетського корпусу, а звідти переведений до Морського кадетського корпусу в Петербурзі, закінчивши в званні мічмана в 1841 році. Служив ад'ютантом у віце-адмірала Олександра Олексійовича Дурасова. Ще кадетом, Боголюбов почав займатися живописом. В 1849 був серед офіцерів корабля «Камчатка», на якому вирушив на Мадейру герцог Максиміліан Лейхтенберзький. Познайомившись із малюнками Боголюбова, герцог порадив молодому офіцеру присвятити себе мистецтву.

У 1850 році Боголюбов вступив до Академії мистецтв. Своєю художньою освітою він переважно зобов'язаний М. Н. Воробйову і Б. П. Віллевальде. Звернув на себе увагу двома видами Кронштадтської гавані та картиною «Повінь у Кронштадтській гавані 1824 р.». У 1852 отримав другу золоту медаль за три картини: «Вид Смольного монастиря з Охти», «Бій брига „Меркурія“ з двома турецькими кораблями» (з турецької війни 1828 року) і «Відбуття е. в. в. герцога Максиміліана Лейхтенберзького з Лісабона».

Боголюбов закінчив Академію у 1853 році з першою золотою медаллю і був призначений художником головного морського штабу. Залишивши морську службу, він протягом семи років подорожував Європою. У Женеві користувався порадами знаменитого Калама; у Парижі працював у майстерні Ізабе; протягом двох років навчався у Андреаса Ахенбаха. В 1856 Боголюбов побував у Константинополі, на Дунаї і в Синопі, з метою написати кілька етюдів для картин, замовлених йому імператором Миколою Павловичем.

Супроводжував майбутнього царя Олександра III у подорожі Росією і робив замальовки (див. Записки Качалова - Качалов Микола Олександрович).
Після повернення отримав звання академіка, а 1860 року — професора живопису. Тоді ж Боголюбов влаштував у залах Академії виставку своїх творів на користь вдів та сиріт художників. На цій виставці особливу увагу публіки звернули на себе картини з нашого флоту, замовлені російським імператором, особливо «Синоп» і «Кермес в Амстердамі». Імператор Олександр II доручив Боголюбову написати у картинах історію флоту Петра Великого.

За дорученням гідрографічного департаменту Морського міністерства Боголюбов плавав по Фінській затоці та шхерам, зображуючи береги та вимірюючи глибини в районах портів та шхерних проходів. Такий самий атлас був ним виконаний і в Каспійському морі.

У 1871 Боголюбов написав для православної церкви в Парижі кілька фресок. У тому ж році він поступився Академії до 225 етюдів олійними фарбами та 800 малюнків сепією та акварелів.

Був засновником малювального училища (з 1897 року - його імені) та Художнього музею імені А. М. Радищева 1885 року в Саратові, заповідав у цей музей свої твори, що нині складають найбільш значні збори його робіт. Останні роки жив у Парижі, лише зрідка відвідуючи Росію. Завдяки його ініціативі, в Парижі влаштувалося Суспільство взаємного допомоги російським художникам. У Саратові їм влаштований Музей імені Радищева, якому він був онуком. Твори Боголюбова знаходяться у зборах музеїв Росії, зокрема у Третьяковській галереї — «Золотий Ріг», «Гирло Неви», «Літня ніч на Неві біля узмор'я» та інші.

У Москві, колишньому особняку художника, що знаходиться за адресою: вул. Сущевська, 14, базується Бібліотека мистецтв, якій у 1996 році присвоєно ім'я А. П. Боголюбова.