Австрійський художник Edmund Adler (1876-1965) (65 робіт)

Разрешение картинок от 400x207px до 2436x3000px

Edmund Adler
15 Oktober 1876 - 10 Mai 1965

Австрійський художник-жанрист, був відомий тим, що займаючись творчістю вже у двадцятому столітті, писав жанрові побутові сцени в стилі століття дев'ятнадцятого, особливо чудово зображуючи дітей.

Його батько Генріх Адлер був судетським німцем, який емігрував до Австрії з північно-західного регіону Чехії, де етнографічна група німців здавна мешкала переважно в горах Судети (звідси й назва «судетські німці»). Мати майбутнього художника – Марія Магдалена Візінгер, була дочкою фермера з австрійського містечка Цістерсдорф.

У шістнадцять років Едмунд розпочав свою художню освіту у художній літографічній школі. Чотири роки (1892-1896) юнак осягав професію під керівництвом професора Франца Вюрбеля (Franz Würbel, 1822-1900), три роки з яких Едмунд паралельно працював літографом у студії вчителя.

У 1896 Адлер вступив до Академії образотворчих мистецтв у Відні, його вчителем був професор Крістіан Гріпенкерль (Christian Griepenkerl, 17 березня 1839 - 22 березня 1912). На випускному курсі в 1903 Адлер був удостоєний Римської премії Академії, що дозволило йому провести рік навчання в Римі (1903 - 1904). Після повернення з Італії художник отримав в Академії вчене звання доцента та посаду викладача, ставши асистентом професора.

На початку 1900-х Едмунд познайомився зі своєю майбутньою дружиною, дочкою лейтенанта у відставці Карла Панкратця – Розою. Спочатку сім'я жила у Відні, а літні місяці проводила в селі Маннерсдорф. Це місце митець знав із дитинства, тут він проводив із батьками свої літні канікули. Торішнього серпня 1903 року у Лейтхагебірді у Едмунда і Рози народилася дочка Роза Магдалена (11 серпня 1903 - 18 жовтня 1985). Наступного року світ з'явився син Густав (4 травня 1904 року – 12 березня 1907), який прожив лише три роки, та був молодший син Гілберт (16 травня 1908 року – 17 липня 1995). Щоправда, обидва сини народилися у Відні.

Війна
Восени 1914 року, коли Європою вже вирувала перша світова війна (1914-18), 38-річного художника призвали в армію і відправили на Східний фронт. 24 грудня цього ж року Адлер потрапив у полон до російських військ, був конвойований серед безлічі військовополонених до Сибіру, де прожив до кінця квітня 1920 року. Лише у червні 1920 року художник повернувся додому на першому кораблі з репатріантами.

Важка дорога до успіху
Перейшовши до мирного життя, Едмунд професійно зайнявся живописом. Можливо, однією з причин його звернення до теми дітей стали шість років полону, проведені далеко від дому та сім'ї.

Згодом Адлер виставлявся як з австрійськими, так і з російськими художниками, і його роботи стали дуже швидко популярними у великих культурних центрах – Відні та Дрездені, а також у Брунні – місті Нижній Австрії, на південь від Відня, де також проходили виставки за участю Адлер.
Він писав, головним чином, дитячі портрети та побутові жанрові сцени, немов показуючи той "ідеальний світ", якого не було в реальності, і про яке він мріяв. Художник вміло адаптував стиль 19 століття, дбаючи про багатий колорит і деталізацію зображуваної теми. Як зазначали критики, «його чарівні картини миттєво торкаються серця глядача». Особливо вони захоплювалися його натуралізмом та свіжим підходом до кольору у портретах.