Фото екскурсія - Громадянська війна в Америці 1861 - 1865 р. (211 фото)

Причини війни

У першій половині ХІХ століття США склалися дві системи — рабство Півдні країни і капіталізм північ від. Це були дві абсолютно різні соціально-економічні системи, котрі співіснували в одній державі. Ситуація посилювалася тим, що, незважаючи на стабільний приріст населення та зростання економічного розвитку, США були федеральною країною. Кожен штат жив своїм політичним та економічним життям, інтеграційні процеси протікали повільно. Тому Південь, де було поширене рабство та аграрна система господарювання, і промислова Північ виділилися у два окремі економічні райони.

На Північ США прагнули підприємці та переважна більшість емігрантів. У цьому вся регіоні зосереджувалися підприємства машинобудування, металообробки, легкої промисловості. Тут основною робочою силою були численні емігранти з інших країн, які працювали на заводах, фабриках та інших підприємствах. Робочих рук на Півночі було достатньо, демографічна ситуація тут була стабільною та рівень життя достатнім. Цілком протилежна ситуація склалася на Півдні. США під час американо-мексиканської війни отримали величезні території Півдні, де було багато вільних земель. На цих землях влаштувалися плантатори, що здобули величезні земельні наділи. Саме тому, на відміну від Півночі, Південь став аграрним регіоном. Однак на Півдні була одна велика проблема: не вистачало робочих рук. У більшості емігранти їхали на Північ, тому з Африки, починаючи ще з XVII століття, завозилися раби-негри. На початок сецесії 1/4 частина білого населення Півдня була рабовласниками.

Незважаючи на всі відмінності між регіонами, на Півдні проводилися ті самі суспільні зміни, що й на Півночі. На Півночі проводилася гнучка податкова політика, гроші з бюджетів штатів виділялися на благодійність, уряд певною мірою намагався покращити умови проживання чорного населення. Однак на консервативному та замкнутому Півдні не проводилися заходи щодо емансипації жінок та рівняння негрів у правах з білими. Велику роль у світогляді жителів півдня відіграла так звана «верхівка» — заможні рабовласники, що мали у приватній власності великі земельні наділи. Ця «верхівка» грала певну роль політиці південних штатів, оскільки була зацікавлена у збереженні свого панівного становища.

Південь був аграрним «придатком» США, тут вирощувалися такі культури, як тютюн, цукрова тростина, бавовна та рис. Північ потребувала сировини з Півдня, особливо бавовни, а Південь — машин Півночі. Тому довгий час два різні економічні регіони співіснували в одній країні. Проте поступово з-поміж них наростали протиріччя. Серед найбільш гострих конфліктних питань можна назвати такі:
1. Податок на товари, що ввозяться (Північ намагався зробити їх якомога вище, щоб захистити свою промисловість, Південь хотів торгувати з усім світом вільно).

2. Проблеми навколо рабства (чи вважати рабів-утікачів вільними у вільних штатах, чи карати тих, хто надає їм притулок, чи можуть південні штати забороняти на своїй території вільних чорношкірих і т. д.).

3. Ситуація не була статичною: США захоплювали нові території, і виникали суперечки щодо конституції кожного з майбутніх штатів, насамперед — чи буде новий штат вільним чи рабовласницьким. Прихід до влади Лінкольна, який оголосив, що всі нові штати будуть вільними, означав для південних штатів перспективу залишитись у меншості та в майбутньому програвати у Конгресі з усіх конфліктних питань Півночі.