Пухкий світ Фернандо Ботеро (45 фото)

Хоча сам він був людиною цілком собі стрункою, так вийшло, що його головною темою в роботі стали товстуни та пампушки, через образи яких художник спілкувався зі світом.





Фернандо навіть став фундатором унікального стилю, який на його честь назвали ботеризмом.



Фернандо Ботеро (народився 19 квітня 1932 року, Медельїн, Колумбія - помер 15 вересня 2023 року, Монако) – колумбійський художник, відомий своїми картинами та скульптурами перебільшено пухких людей та тварин.

У юності Ботеро кілька років відвідував школу для матадорів, але його справжнім покликанням було мистецтво. Ще підлітком він почав малювати, надихаючись доколумбовим та іспанським колоніальним мистецтвом, що оточувало його, а також політичними роботами мексиканського художника-монументаліста Дієго Рівери.

Його власні картини вперше були виставлені в 1948 році, а через два роки в Боготі відбулася його перша персональна виставка. Вивчаючи живопис у Мадриді на початку 1950-х років, він заробляв життя тим, що копіював картини своїх кумирів того часу, Франсиско де Гойї і Дієго Веласкеса, і продавав їх туристам.



У 1950-ті роки Ботеро почав експериментувати з пропорціями та розмірами. Коли він переїхав до Нью-Йорка у 1960 році, то розробив свій фірмовий стиль – зображення круглих, кулястих, навмисне роздутих, корпулентних людей та тварин. У цих роботах простежуються посилання на латиноамериканське народне мистецтво.



"Президентська родина"

У своїх картинах він віддавав перевагу гладкості, усуваючи сліди кисті та видимість текстури. Роздуті пропорції його постатей припускають елемент політичної сатири, можливо, натякаючи на роздуте почуття власної ваги у персонажів як, наприклад, у випадку з картиною «Президентська сім'я». Серед інших його робіт натури, що володіють комічними якостями, що кидають виклик сексуальним звичаям та сатиризують їх, а також портрети добрих сімей.

У 1973 році Ботеро повернувся до Парижа і почав створювати скульптури на додаток до своїх робіт на полотні.



«Смерть Пабло Ескобара»

Ботеро також продовжував малювати, створюючи сцени кориди упродовж 1980-х років, а пізніше знаходячи натхнення в актуальних проблемах суспільства. У таких роботах як «Смерть Пабло Ескобара» (1999), де зображено смертельний постріл у лідера Медельїнського картелю, він розглядає насильство та нелегальну наркоіндустрію своєї країни. У 2004 році, після того, як стало відомо про тортури іракських ув'язнених американськими солдатами у в'язниці Абу-Грейб, Ботеро почав створювати численні картини та малюнки, присвячені цьому скандалу.



Потім він звернувся до легшої тематики, створивши серію барвистих робіт із зображенням циркових артистів, яку вперше було виставлено у 2008 році.