Як культові знімки минулого редагувалися у проявочній (8 фото)

Пабло Ініріо – майстер фотодруку з нью-йоркської штаб-квартири Magnum Photos. Він особисто працював над деякими із найвідоміших знімків агентства. Нещодавно в мережі з'явилися зроблені ним відбитки з численними позначками, якими можна зрозуміти обсяг роботи Ініріо і його ступінь уваги до деталей.







На цьому знімку Денніса Стока - Джеймс Дін на Таймс-сквер.

А за цим тестовим відбитком можна зрозуміти, яка колосальна робота була зроблена, щоб готова фотографія виглядала саме так.

Лінії та кола позначають плани Ініріо щодо посилення та зменшення контрастності зображення під фотозбільшувачем; цифри, розкидані на фото, показують різний час експонування фотопаперу.

Ось ще кілька подібних відбитків:



Портрет Мухаммеда Алі, знятий 1966 року Томасом Хепкером.



Портрет Анрі Картьє-Брессон, знятий під час маршу Мартіна Лютера Кінга у Вашингтоні.



Портрет Одрі Хепберн знятий Деннісом Стоком.





А ці фотографії агентство Magnum Photos опублікувало у своєму твіттері у 2009 році, з підписом: «Пабло Ініріо, наш друкар, за роботою».

І ось що пише Сара Коулман, автор блогу Literate Lens, про Ініріо та роботу у фотолабораторіях:

«Серед знімків, що лежать всюди в його маленькій проявочній, можна знайти знаменитий портрет Джеймса Діна на Таймс-сквер, або фотографію Че Гевари з сигарою. Відбитки поцятковані хитромудрими значками та цифрами; це складні формули, які виводить Ініріо перед печаткою».

Але чи збережеться магія цього процесу в нашу нову цифрову епоху, питає вона.

«Протягом останніх 15 років майже кожен фотограф, у якого я брала інтерв'ю, поетично розповідав про це „чарівне“ відчуття, коли вперше бачиш, як проявляється зображення під впливом реактивів. Мимоволі запитуєш — чи будуть сьогоднішні молоді фотографи так само оспівувати відчуття від першого в житті калібрування монітора».