Джуліано Бекор – хуліган, який розкриває драматизм людської чуттєвості (16 фото)
Щоб збудувати кар'єру в сучасній сфері фотоіндустрії, треба добре постаратися. Адже зробити непогане фото можуть багато хто. А от надати йому індивідуальність і не скотитися при цьому в примітивізм - це вже складніше завдання. До вирішення якої оригінально підійшов фотохудожник Джуліано Бекор. 
Джуліано Бекор став відомим у світі фотографії з того часу, як почав свою комерційну кар'єру в Нью-Йорку, знімаючи рекламні кампанії в галузі краси, моди та розваг для провідних рекламних агенцій та обкладинок світових журналів. 
Джуліано Бекор
Глибоко проникаючи у суть об'єкта зйомки, щоб виявити властиві йому сильні та вразливі сторони, Джуліано створює образи, викликають драматизм і чуттєвість, завжди залишаючись вірним своєму унікальне бачення.
Змішуючи класичні елементи з неперевершеним і безмежним уявленням про сучасну культуру, Джуліано використовує нетрадиційні техніки освітлення у своєму широкоформатному візуальному стиль. Отримуючи в результаті зображення, що змушують глядача по-новому подивитися на фотографію.
Кожна робота – це оповідання, яке переносить глядача в інше вимір – небезпечний, привабливий і найчастіше табуйований. Захоплюючий меланж людських форм представлений в абстрактному вигляді використанням насичених кольорів, світлових потоків, екстремальних текстури і сміливі силуети.
Останнім часом Джуліано переніс свою фотографічну віртуозність у світ образотворчого мистецтва, створюючи та продюсуючи власні приватні зйомки та поступово поповнюючи колекцію чарівних фотографій.
Його участь у міланській виставці Salone del Mobile у 2015 році зміцнило репутацію Джуліано як «переможця світу мистецтва». З тих пір у галереях Афін, Парижа, Нью-Йорка та Лос-Анджелеса пройшли персональні виставки робіт.
Фотограф постійно фантазує, залишаючись при цьому вірним свого оригінального та витонченого стилю. Він ніби допомагає осягнути таємниці людського тіла. І заразом душі, містищем якого і є завжди різне, але незмінно вишукано прекрасне тіло. 
