Добротний американський пінап від Білла Медкалфа (24 фото)

Сьогодні, 10:00

Категорія: арт та мальована графіка для дорослих, 18+

Що таке пінап пояснювати навряд чи варто. Це один із найвідоміших напрямів в образотворчому мистецтві, хоча пік інтересу до нього минув понад півстоліття тому. Пінап має свої канони, стилі і, звичайно, класики. Один із них — американець Білл Медкалф (Bill Medcalf).

Чомусь так виходить, що найяскравіший слід у пінапі залишають художники, для яких він був не більше ніж хобі. Так сталося і з Медкалфом, який закінчив художню школу, профільний інститут та отримав більш ніж серйозну роботу. Молодого фахівця прийняли до Державного казначейства США гравером.

Білл Медкалф старанно виконував свою дуже відповідальну роботу. А у вільний час він малював дівчат, надихаючись роботами корифеїв жанру pin-up, таких як Альберто Варгас та Ерл Моран.

1947 року Медкалф вирішив, що приніс достатньо користі Сполученим Штатам і почав шукати іншу роботу. Його приваблювала праця художника-ілюстратора в якомусь не надто великому журналі. Він вважав, що так він матиме достатньо часу для вільної творчості.

Художник розіслав свої найкращі ілюстрації за редакціями і почав чекати на відповідь. На його подив, першим відгукнулося найвідоміше видавництво США на той час Brown & Bigelow. Це був щасливий квиток, адже компанія шукала саме майстра у стилі пінапа.

Чи може бути щось краще за роботу, яка повністю збіглася з хобі? Біл Медкалф пропрацював у видавництві понад 20 років. Він створив тисячі ілюстрацій, сотні плакатів та десятки календарів. Йому навіть доручили створити авторський календар. Це честь, яка випадає далеко не кожному художнику, хай навіть відомому.

Але найвищою оцінкою його праць стала зустріч із метрами стилю пінап Джилом Елвгреном та Норманом Рокуеллом. Медкалф підійшов до них на одній із виставок, розраховуючи отримати кілька слушних порад. Але великі майстри самі засипали Білла питаннями, з'ясовуючи, як йому вдається отримати глибоке внутрішнє світло картин.

Одного разу Медкалф так сказав про свою роботу:

«Я шукаю речі, які допомагають дівчині виглядати жіночною. Чи то вбрання, чи то, як вона поправляє своє волосся. Я пишу образи, на яких дівчата приємні і лише трохи сексуальні. Начебто це чиясь мила молодша сестричка».